розділений

Розді́лений, -на, -не

Значення в інших словниках

1. розділений — розді́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розділений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розділити. || розділено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розділений — РОЗДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розділи́ти. Волосся [у Марії] зачесане з мистецькою простотою, розділене проділем (Леся Українка); Тоня .. зорила крізь кущ на Віталія так, ніби шкодувала, що вони розділені кущем (О. Гончар); А ти – люби!...  Словник української мови у 20 томах
4. розділений — РОЗДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розділи́ти. Волосся [у Марії] зачесане з мистецькою простотою, розділене проділем (Л. Укр., III, 1952, 176); Тоня..  Словник української мови в 11 томах