1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розділений

Розді́лений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розділений — розді́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розділений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розділити. || розділено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розділений — РОЗДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розділи́ти. Волосся [у Марії] зачесане з мистецькою простотою, розділене проділем (Леся Українка); Тоня .. зорила крізь кущ на Віталія так, ніби шкодувала, що вони розділені кущем (О. Гончар); А ти – люби!... Словник української мови у 20 томах
  4. розділений — РОЗДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розділи́ти. Волосся [у Марії] зачесане з мистецькою простотою, розділене проділем (Л. Укр., III, 1952, 176); Тоня.. Словник української мови в 11 томах