розділений

РОЗДІ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розділи́ти.

Волосся [у Марії] зачесане з мистецькою простотою, розділене проділем (Леся Українка);

Тоня .. зорила крізь кущ на Віталія так, ніби шкодувала, що вони розділені кущем (О. Гончар);

А ти – люби! Та так, щоб бурі крила Любов дала на трудному путі. І не розділена – вливала в серце сили, Ніким не прийнята – підносила в житті! (Л. Забашта);

// розді́лено, безос. пред.

В останню мить їхню колону теж розділено, відокремлено тільки передніх (П. Загребельний).