розділений
розді́лений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розділити.
|| розділено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розділений — розді́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розділений — РОЗДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розділи́ти. Волосся [у Марії] зачесане з мистецькою простотою, розділене проділем (Леся Українка); Тоня .. зорила крізь кущ на Віталія так, ніби шкодувала, що вони розділені кущем (О. Гончар); А ти – люби!... Словник української мови у 20 томах
- розділений — Розді́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розділений — РОЗДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розділи́ти. Волосся [у Марії] зачесане з мистецькою простотою, розділене проділем (Л. Укр., III, 1952, 176); Тоня.. Словник української мови в 11 томах