Значення в інших словниках
-
розкиданий —
розки́даний 1 дієприкметник розвалений розки́даний 2 дієприкметник широко розставлений
Орфографічний словник української мови
-
розкиданий —
I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкидати I. || розкидано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Покладений не на своєму місці, безладно. || Який перебуває у безпорядку; неприбраний. 3》 у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкиданий —
РОЗКИ́ДАНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до розки́дати¹. Скрізь понад шляхом тин був розкиданий (І. Нечуй-Левицький); Всі листівки були розкидані (М. Стельмах); Одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана (П.
Словник української мови у 20 томах
-
розкиданий —
БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
розкиданий —
РОЗКИ́ДАНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розки́дати¹. Скрізь понад шляхом тин був розкиданий (Н.-Лев., II, 1956, 62); Всі листівки були розкидані (Стельмах, І, 1962, 463); Одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана (П. Куліш, Вибр.
Словник української мови в 11 томах