розладдя —
-я, с., розм. Те саме, що розлад 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розладдя —
РОЗЛА́ДДЯ, я, с., розм. Те саме, що ро́злад 1, 2. Трохи та помалу хатнє розладдя вляглося, серце в Параски стихало (Панас Мирний); До згоди ж, до гурту, до купи, слов'яни, Забудьмо старезнії чвари! Вгамуймо, братове, розладдя погане: Встають-бо на заході хмари!.. (М. Старицький).
Словник української мови у 20 томах
розладдя —
НЕЗГО́ДА (відсутність взаєморозуміння, мирних стосунків, злагоди між людьми, пов'язаними між собою родинними, товариськими стосунками), НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД, РОЗРА́ДА, РО́ЗЛАД підсил., РО́ЗБРАТ підсил., РОЗЛА́ДДЯ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
розладдя —
РОЗЛА́ДДЯ, я, с., розм. Те саме, що ро́злад 1, 2. Трохи та помалу хатнє розладдя вляглося, серце в Параски стихало (Мирний, IV, 1955, 117); До згоди ж, до гурту, до купи, слов’яни, Забудьмо старезнії чвари! Вгамуймо, братове, розладдя погане: Встають-бо на заході хмари!.. (Стар., Вибр., 1959, 10).
Словник української мови в 11 томах
розладдя —
Розладдя, -дя с. Разладъ, ссора. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Мир. Пов. І. 152. Між рідними розладдя пішло. Мир. ХРВ. 296.
Словник української мови Грінченка