розладдя
РОЗЛА́ДДЯ, я, с., розм. Те саме, що ро́злад 1, 2.
Трохи та помалу хатнє розладдя вляглося, серце в Параски стихало (Мирний, IV, 1955, 117);
До згоди ж, до гурту, до купи, слов’яни, Забудьмо старезнії чвари! Вгамуймо, братове, розладдя погане: Встають-бо на заході хмари!.. (Стар., Вибр., 1959, 10).
Словник української мови (СУМ-11)