розладдя
РОЗЛА́ДДЯ, я, с., розм.
Те саме, що ро́злад 1, 2.
Трохи та помалу хатнє розладдя вляглося, серце в Параски стихало (Панас Мирний);
До згоди ж, до гурту, до купи, слов'яни, Забудьмо старезнії чвари! Вгамуймо, братове, розладдя погане: Встають-бо на заході хмари!.. (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)