розперізувати —
розпері́зувати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
розперізувати —
і рідко розперезувати, -ую, -уєш, недок., розперезати, -ежу, -ежеш, док., перех. Розв'язувати, розстібати на кому-, чому-небудь або знімати з когось, чогось пояс.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розперізувати —
РОЗПЕРІ́ЗУВАТИ і рідко РОЗПЕРЕ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЕРЕЗА́ТИ, ежу́, е́жеш, док., кого, що. Розв'язувати, розстібати на кому-, чому-небудь або знімати з когось, чогось пояс. Розперізує [Марусяк] черес, скидає сердак, стелить його на землі (І.
Словник української мови у 20 томах
розперізувати —
РОЗПЕРІ́ЗУВАТИ (РОЗПЕРЕ́ЗУВАТИ) (розв'язувати пояс), РОЗПОЯ́СУВАТИ. — Док.: розпереза́ти, розпоя́сати. Він одним рухом руки розперезав із себе свій черес із котячої шкіри (І. Франко).
Словник синонімів української мови
розперізувати —
РОЗПЕРІ́ЗУВАТИ і рідко РОЗПЕРЕ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЕРЕЗА́ТИ, ежу́, е́жеш, док., перех. Розв’язувати, розстібати на кому-, чому-небудь або знімати з когось, чогось пояс. Розперізує [Марусяк] черес, скидає сердак, стелить його на землі (Фр.
Словник української мови в 11 томах