розперізувати
РОЗПЕРІ́ЗУВАТИ і рідко РОЗПЕРЕ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЕРЕЗА́ТИ, ежу́, е́жеш, док., кого, що.
Розв'язувати, розстібати на кому-, чому-небудь або знімати з когось, чогось пояс.
Розперізує [Марусяк] черес, скидає сердак, стелить його на землі (І. Франко);
Іван вийшов з хати й зараз розперезав пояса (І. Нечуй-Левицький);
– Як вийдете з храму, Голови вкрийте плащами, і розпережіте [розпережіть] одежу (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)