Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розпещений

Розпе́щений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розпещений — розпе́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розпещений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпестити. 2》 у знач. прикм. Який надто розпестився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпещений — РОЗПЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розпе́стити. Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (П. Панч); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  4. розпещений — РОЗПЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпе́стити. Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (Панч, На калин. мості, 1965, 152). 2. у знач. прикм. Який надто розпестився.  Словник української мови в 11 томах