розпещений

розпе́щений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпестити.

2》 у знач. прикм. Який надто розпестився.

Значення в інших словниках

1. розпещений — розпе́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпещений — РОЗПЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розпе́стити. Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (П. Панч); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. розпещений — Розпе́щений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розпещений — РОЗПЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпе́стити. Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (Панч, На калин. мості, 1965, 152). 2. у знач. прикм. Який надто розпестився.  Словник української мови в 11 томах