розпещений
розпе́щений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпестити.
2》 у знач. прикм. Який надто розпестився.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпещений — розпе́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розпещений — РОЗПЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розпе́стити. Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (П. Панч); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- розпещений — Розпе́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпещений — РОЗПЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпе́стити. Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (Панч, На калин. мості, 1965, 152). 2. у знач. прикм. Який надто розпестився. Словник української мови в 11 томах