1. Словник української мови в 11 томах

розпещений

РОЗПЕ́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпе́стити.

Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (Панч, На калин. мості, 1965, 152).

2. у знач. прикм. Який надто розпестився.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпещений — розпе́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розпещений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпестити. 2》 у знач. прикм. Який надто розпестився. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпещений — РОЗПЕ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розпе́стити. Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (П. Панч); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. розпещений — Розпе́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)