розплутаний

Розплу́таний, -на, -не

Значення в інших словниках

1. розплутаний — розплу́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розплутаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розплутати. || розплутано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розплутаний — РОЗПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розплу́тати; // розплу́тано, безос. пред. Пакет розірвано. Розплутано бинти... (М. Бажан); // у знач. прикм. Голова була повернута ..  Словник української мови у 20 томах
4. розплутаний — РОЗПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплу́тати; // розплу́тано, безос. присудк. сл. Пакет розірвано. Розплутано бинти… (Бажан, Вибр., 1940, 166).  Словник української мови в 11 томах