Словник української мови в 11 томах

розплутаний

РОЗПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплу́тати;

// розплу́тано, безос. присудк. сл.

Пакет розірвано. Розплутано бинти… (Бажан, Вибр., 1940, 166).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розплутаний — розплу́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розплутаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розплутати. || розплутано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплутаний — РОЗПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розплу́тати; // розплу́тано, безос. пред. Пакет розірвано. Розплутано бинти... (М. Бажан); // у знач. прикм. Голова була повернута ..  Словник української мови у 20 томах
  4. розплутаний — Розплу́таний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)