розплутаний
РОЗПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплу́тати;
// розплу́тано, безос. присудк. сл.
Пакет розірвано. Розплутано бинти… (Бажан, Вибр., 1940, 166).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розплутаний — розплу́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розплутаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розплутати. || розплутано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розплутаний — РОЗПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розплу́тати; // розплу́тано, безос. пред. Пакет розірвано. Розплутано бинти... (М. Бажан); // у знач. прикм. Голова була повернута .. Словник української мови у 20 томах
- розплутаний — Розплу́таний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)