розплутаний
розплу́таний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розплутати.
|| розплутано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розплутаний — розплу́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розплутаний — РОЗПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розплу́тати; // розплу́тано, безос. пред. Пакет розірвано. Розплутано бинти... (М. Бажан); // у знач. прикм. Голова була повернута .. Словник української мови у 20 томах
- розплутаний — Розплу́таний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розплутаний — РОЗПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплу́тати; // розплу́тано, безос. присудк. сл. Пакет розірвано. Розплутано бинти… (Бажан, Вибр., 1940, 166). Словник української мови в 11 томах