розплутаний
РОЗПЛУ́ТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розплу́тати;
// розплу́тано, безос. пред.
Пакет розірвано. Розплутано бинти... (М. Бажан);
// у знач. прикм.
Голова була повернута .. Права рука, сумно виправившись у одну лінію із шиєю, тримала в кулаці кінець розплутаного банта, який був так натягнений від декольте, що навіть сукня перекосилася у напрямок руки. Тільки лівої руки не видно було із-під ковдри (Т. Осьмачка);
У розплутаних пасмах гребінець плив, як човник по воді (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розплутаний — розплу́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розплутаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розплутати. || розплутано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розплутаний — Розплу́таний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розплутаний — РОЗПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплу́тати; // розплу́тано, безос. присудк. сл. Пакет розірвано. Розплутано бинти… (Бажан, Вибр., 1940, 166). Словник української мови в 11 томах