розпрягти

Розпрягти́, -пряжу́, -же́ш, -жу́ть; розпрі́г, -прягла́, -прягли́

Значення в інших словниках

1. розпрягти — розпрягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розпрягти — див. розпрягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпрягти — РОЗПРЯГТИ́ див. розпряга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. розпрягти — РОЗПРЯГТИ́ див. розпряга́ти.  Словник української мови в 11 томах