Орфографічний словник української мови

розпрягти

розпрягти́

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розпрягти — див. розпрягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпрягти — РОЗПРЯГТИ́ див. розпряга́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпрягти — Розпрягти́, -пряжу́, -же́ш, -жу́ть; розпрі́г, -прягла́, -прягли́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпрягти — РОЗПРЯГТИ́ див. розпряга́ти.  Словник української мови в 11 томах