розпрягатися —
Розпряга́тися, перек. Розладнуватися, занепадати. Та, видко, усьо в нашому сьвіті грішному розпрягає ся, псує ся... вже й гумор наш попсував ся і треба єго збивати, як бочку. Родять ся Іскаріоти, Лизуновичі і недотепні гумористи (Б., 1895, 11, 3) // пол.
Українська літературна мова на Буковині
розпрягатися —
-ається, недок., розпрягтися, -яжеться; мин. ч. розпрігся, -пряглася, -пряглося; док. 1》 Звільнятися від упряжі, випрягатися (про коня або іншу упряжну тварину). 2》 тільки недок. Пас. до розпрягати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпрягатися —
РОЗПРЯГА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПРЯГТИ́СЯ, яже́ться; мин. ч. розпрі́гся, прягла́ся, ло́ся; док. 1. Звільнятися від упряжі, випрягатися (про коня або іншу упряжну тварину). Коні розпряглися (Сл. Б. Грінченка). 2. тільки недок. Пас. до розпряга́ти.
Словник української мови у 20 томах
розпрягатися —
РОЗПРЯГА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПРЯГТИ́СЯ, яже́ться; мин. ч. розпрі́гся, прягла́ся, ло́ся; док. 1. Звільнятися від упряжі, випрягатися (про коня або іншу упряжну тварину). Коні розпряглися (Сл. Гр.). 2. тільки недок. Пас. до розпряга́ти.
Словник української мови в 11 томах