розпрягати —
-аю, -аєш, недок., розпрягти, -яжу, -яжеш; мин. ч. розпріг, -прягла, -прягло; док., перех. Звільняти від упряжі, випрягати (коня або іншу упряжну тварину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпрягати —
РОЗПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПРЯГТИ́, яжу́, яже́ш; мин. ч. розпрі́г, прягла́, ло́; док., кого. Звільняти від упряжі, випрягати (коня або іншу упряжну тварину). Розпрягайте, хлопці, коней та й лягайте спочивать.
Словник української мови у 20 томах
розпрягати —
Розпряга́ти, -га́ю, -га́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розпрягати —
РОЗПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПРЯГТИ́, яжу́, яже́ш; мин. ч. розпрі́г, прягла́, ло́; док., перех. Звільняти від упряжі, випрягати (коня або іншу упряжну тварину). Ми з Сидором коней розпряжемо (Мирний, І, 1949, 330); Біля хатини Панай Ган розпріг оленів (Трубл., Вовки.., 1949, 21).
Словник української мови в 11 томах