розпрягатися
Розпряга́тися, перек. Розладнуватися, занепадати. Та, видко, усьо в нашому сьвіті грішному розпрягає ся, псує ся... вже й гумор наш попсував ся і треба єго збивати, як бочку. Родять ся Іскаріоти, Лизуновичі і недотепні гумористи (Б., 1895, 11, 3)
// пол. rozprzęgać się — розладнуватися, розкладатися, занепадати, rozprzężenie — розклад, дезорганізація, хаос, rozprzężenie obycazjów — розбещеність, rozprzężenie duchowe — духовний занепад.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.