розпрягатися
РОЗПРЯГА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПРЯГТИ́СЯ, яже́ться; мин. ч. розпрі́гся, прягла́ся, ло́ся; док.
1. Звільнятися від упряжі, випрягатися (про коня або іншу упряжну тварину).
Коні розпряглися (Сл. Гр.).
2. тільки недок. Пас. до розпряга́ти.
Словник української мови (СУМ-11)