розпрягатися
РОЗПРЯГА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПРЯГТИ́СЯ, яже́ться; мин. ч. розпрі́гся, прягла́ся, ло́ся; док.
1. Звільнятися від упряжі, випрягатися (про коня або іншу упряжну тварину).
Коні розпряглися (Сл. Гр.).
2. тільки недок. Пас. до розпряга́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпрягатися — розпряга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпрягатися — Розпряга́тися, перек. Розладнуватися, занепадати. Та, видко, усьо в нашому сьвіті грішному розпрягає ся, псує ся... вже й гумор наш попсував ся і треба єго збивати, як бочку. Родять ся Іскаріоти, Лизуновичі і недотепні гумористи (Б., 1895, 11, 3) // пол. Українська літературна мова на Буковині
- розпрягатися — -ається, недок., розпрягтися, -яжеться; мин. ч. розпрігся, -пряглася, -пряглося; док. 1》 Звільнятися від упряжі, випрягатися (про коня або іншу упряжну тварину). 2》 тільки недок. Пас. до розпрягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпрягатися — РОЗПРЯГА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПРЯГТИ́СЯ, яже́ться; мин. ч. розпрі́гся, прягла́ся, ло́ся; док. 1. Звільнятися від упряжі, випрягатися (про коня або іншу упряжну тварину). Коні розпряглися (Сл. Б. Грінченка). 2. тільки недок. Пас. до розпряга́ти. Словник української мови у 20 томах