1. Словник української мови в 11 томах

розпрягти

РОЗПРЯГТИ́ див. розпряга́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпрягти — розпрягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпрягти — див. розпрягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпрягти — РОЗПРЯГТИ́ див. розпряга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розпрягти — Розпрягти́, -пряжу́, -же́ш, -жу́ть; розпрі́г, -прягла́, -прягли́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)