1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розпрягти

Розпрягти́, -пряжу́, -же́ш, -жу́ть; розпрі́г, -прягла́, -прягли́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпрягти — розпрягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпрягти — див. розпрягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпрягти — РОЗПРЯГТИ́ див. розпряга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розпрягти — РОЗПРЯГТИ́ див. розпряга́ти. Словник української мови в 11 томах