розпрягти

розпрягти́

див. розпрягати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпрягти — розпрягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпрягти — РОЗПРЯГТИ́ див. розпряга́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розпрягти — Розпрягти́, -пряжу́, -же́ш, -жу́ть; розпрі́г, -прягла́, -прягли́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпрягти — РОЗПРЯГТИ́ див. розпряга́ти. Словник української мови в 11 томах