1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розпрягатися

розпряга́тися

-ається, недок., розпрягтися, -яжеться; мин. ч. розпрігся, -пряглася, -пряглося; док.

1》 Звільнятися від упряжі, випрягатися (про коня або іншу упряжну тварину).

2》 тільки недок. Пас. до розпрягати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпрягатися — розпряга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпрягатися — Розпряга́тися, перек. Розладнуватися, занепадати. Та, видко, усьо в нашому сьвіті грішному розпрягає ся, псує ся... вже й гумор наш попсував ся і треба єго збивати, як бочку. Родять ся Іскаріоти, Лизуновичі і недотепні гумористи (Б., 1895, 11, 3) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  3. розпрягатися — РОЗПРЯГА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПРЯГТИ́СЯ, яже́ться; мин. ч. розпрі́гся, прягла́ся, ло́ся; док. 1. Звільнятися від упряжі, випрягатися (про коня або іншу упряжну тварину). Коні розпряглися (Сл. Б. Грінченка). 2. тільки недок. Пас. до розпряга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розпрягатися — РОЗПРЯГА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПРЯГТИ́СЯ, яже́ться; мин. ч. розпрі́гся, прягла́ся, ло́ся; док. 1. Звільнятися від упряжі, випрягатися (про коня або іншу упряжну тварину). Коні розпряглися (Сл. Гр.). 2. тільки недок. Пас. до розпряга́ти. Словник української мови в 11 томах