розпікати

Розпіка́ти, -піка́ю, -піка́єш; розпекти́, -печу́, -пече́ш; розпі́к, -пекла́, -пекли́; розпі́кши; розпечи́, -печі́м, -печі́ть; розпе́чений

Значення в інших словниках

1. розпікати — розпіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розпікати — Розжарювати; (душу) розпалювати; П. брати в роботу, накручувати хвоста, бештати, роздраконювати, вичитувати молитву. '  Словник синонімів Караванського
3. розпікати — див. лаяти  Словник синонімів Вусика
4. розпікати — -аю, -аєш, недок., розпекти, -ечу, -ечеш, док., перех. 1》 Дуже нагрівати; розжарювати. 2》 перен., розм. Викликати в кого-небудь стан сильного збудження, роздратування, гніву. Розпікати душу. 3》 перен., розм. Дуже картати, гостро критикувати або лаяти кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розпікати — РОЗПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., кого, що. 1. що. Дуже нагрівати; розжарювати. Сокира готова. Ще раз розпікає її батько, але лиш до червоного (І. Франко); [Голос Парвуса:] Мені вінець!.. Я бачу!.. Боже?.. (Конаючи).  Словник української мови у 20 томах
6. розпікати — розпіка́ти / розпекти́ ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому. Викликати у кого-небудь почуття гніву, душевного болю, страждання і т. ін. (Маруся:) Мамо! ти розпекла мою душу, запалила помстою моє серце. Я ненавиджу ворогів, що зруйнували наш рідний край (І. Нечуй-Левицький).  Фразеологічний словник української мови
7. розпікати — КРИТИКУВА́ТИ (розглядати й оцінювати когось, щось, викриваючи вади, хиби); ПРОРОБЛЯ́ТИ (ПРОРО́БЛЮВАТИ) розм., ДРА́ЇТИ розм., ПРОДРА́ЮВАТИ розм., ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) розм., РОЗПІКА́ТИ розм., РОЗПУ́ШУВАТИ розм., ПРОПІСО́ЧУВАТИ розм., ПРОПЕ́РЧУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
8. розпікати — РОЗПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., перех. 1. Дуже нагрівати; розжарювати. Сокира готова. Ще раз розпікає її батько, але лиш до червоного (Фр., IV, 1950, 193); [Голос Парвуса:] Мені вінець!.. Я бачу!.. Боже?.. (Конаючи).  Словник української мови в 11 томах