розпікати —
-аю, -аєш, недок., розпекти, -ечу, -ечеш, док., перех. 1》 Дуже нагрівати; розжарювати. 2》 перен., розм. Викликати в кого-небудь стан сильного збудження, роздратування, гніву. Розпікати душу. 3》 перен., розм. Дуже картати, гостро критикувати або лаяти кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпікати —
РОЗПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., кого, що. 1. що. Дуже нагрівати; розжарювати. Сокира готова. Ще раз розпікає її батько, але лиш до червоного (І. Франко); [Голос Парвуса:] Мені вінець!.. Я бачу!.. Боже?.. (Конаючи).
Словник української мови у 20 томах
розпікати —
розпіка́ти / розпекти́ ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому. Викликати у кого-небудь почуття гніву, душевного болю, страждання і т. ін. (Маруся:) Мамо! ти розпекла мою душу, запалила помстою моє серце. Я ненавиджу ворогів, що зруйнували наш рідний край (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словник української мови
розпікати —
РОЗПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., перех. 1. Дуже нагрівати; розжарювати. Сокира готова. Ще раз розпікає її батько, але лиш до червоного (Фр., IV, 1950, 193); [Голос Парвуса:] Мені вінець!.. Я бачу!.. Боже?.. (Конаючи).
Словник української мови в 11 томах