розстилати —
розстила́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
розстилати —
див. розстеляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розстилати —
РОЗСТИЛА́ТИ див. розстеля́ти.
Словник української мови у 20 томах
розстилати —
РОЗТРУ́ШУВАТИ (про сіно, солому і т. ін. — стелити що-небудь тонким шаром по чомусь), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ розм., РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ рідше, РОЗТРЯСА́ТИ рідше, ТРЯСТИ́ рідше. — Док.
Словник синонімів української мови
розстилати —
РОЗСТИЛА́ТИ див. розстеля́ти.
Словник української мови в 11 томах
розстилати —
Розстила́ти, -ла́ю, -єш сов. в. розіслати, -стелю́, -леш, гл. Разстилать, разослать. Та й розіслав королевич шовковий ковер. Чуб. V. 772. На шпилях стоять дуби зубчастою стіною, розіславши міцне гілля з широким листом по синьому небу. Левиц. І. 204.
Словник української мови Грінченка