розсістися —
розсі́стися 1 дієслово доконаного виду зайняти свої місця розсі́стися 2 дієслово доконаного виду зайняти багато місця
Орфографічний словник української мови
розсістися —
I див. розсаджуватися. II див. розсідатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розсістися —
РОЗСІ́СТИСЯ¹ див. розса́джуватися¹. РОЗСІ́СТИСЯ² див. розсіда́тися.
Словник української мови у 20 томах
розсістися —
СЕЛИ́ТИСЯ (влаштовуватися жити — на незаселеному місці, в населеному пункті, в помешканні), ОСЕЛЯ́ТИСЯ, ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, ПРИМІЩА́ТИСЯ, ПРИМІ́ЩУВАТИСЯ, ПРИТУЛЯ́ТИСЯ (ПРИТУЛЮВАТИСЯ) розм., ПРИХИЛЯ́ТИСЯ розм.; ОСІДА́ТИ, ОСІДА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
розсістися —
РОЗСІ́СТИСЯ¹ див. розса́джуватися. РОЗСІ́СТИСЯ² див. розсіда́тися.
Словник української мови в 11 томах
розсістися —
Розсідатися, -даюся, -єшся сов. в. розсістися, -сядуся, -дешся, гл. 1) Разсаживаться, разсѣсться. Гості розсідалися по лавках. Харьк. 2) Разсѣдаться, разсѣсться. Це вже ти розсілася, а робити й годі. Кобел. у. 3) Распадаться, распасться, лопнуть. Мнж.
Словник української мови Грінченка