розсістися

Розсідатися, -даюся, -єшся

сов. в. розсістися, -сядуся, -дешся, гл.

1) Разсаживаться, разсѣсться. Гості розсідалися по лавках. Харьк.

2) Разсѣдаться, разсѣсться. Це вже ти розсілася, а робити й годі. Кобел. у.

3) Распадаться, распасться, лопнуть. Мнж. 137. Не їв — зомлів, наївся — розсівся. Ном. № 12156. А гне Кася не всілася, вже коляса розсілася. Чуб. V. 908. Нехай сердиться, хоч розсядеться. Грин. III. 241. Де ударить, то розсядеться й шкурка. Чуб. V. 595.

Значення в інших словниках

1. розсістися — розсі́стися 1 дієслово доконаного виду зайняти свої місця розсі́стися 2 дієслово доконаного виду зайняти багато місця  Орфографічний словник української мови
2. розсістися — I див. розсаджуватися. II див. розсідатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсістися — РОЗСІ́СТИСЯ¹ див. розса́джуватися¹. РОЗСІ́СТИСЯ² див. розсіда́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. розсістися — СЕЛИ́ТИСЯ (влаштовуватися жити — на незаселеному місці, в населеному пункті, в помешканні), ОСЕЛЯ́ТИСЯ, ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, ПРИМІЩА́ТИСЯ, ПРИМІ́ЩУВАТИСЯ, ПРИТУЛЯ́ТИСЯ (ПРИТУЛЮВАТИСЯ) розм., ПРИХИЛЯ́ТИСЯ розм.; ОСІДА́ТИ, ОСІДА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. розсістися — Розсі́стися, розся́дуся, -дешся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розсістися — РОЗСІ́СТИСЯ¹ див. розса́джуватися. РОЗСІ́СТИСЯ² див. розсіда́тися.  Словник української мови в 11 томах