Словник української мови в 11 томах

розсістися

РОЗСІ́СТИСЯ¹ див. розса́джуватися.

РОЗСІ́СТИСЯ² див. розсіда́тися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розсістися — розсі́стися 1 дієслово доконаного виду зайняти свої місця розсі́стися 2 дієслово доконаного виду зайняти багато місця  Орфографічний словник української мови
  2. розсістися — I див. розсаджуватися. II див. розсідатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсістися — РОЗСІ́СТИСЯ¹ див. розса́джуватися¹. РОЗСІ́СТИСЯ² див. розсіда́тися.  Словник української мови у 20 томах
  4. розсістися — СЕЛИ́ТИСЯ (влаштовуватися жити — на незаселеному місці, в населеному пункті, в помешканні), ОСЕЛЯ́ТИСЯ, ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, ПРИМІЩА́ТИСЯ, ПРИМІ́ЩУВАТИСЯ, ПРИТУЛЯ́ТИСЯ (ПРИТУЛЮВАТИСЯ) розм., ПРИХИЛЯ́ТИСЯ розм.; ОСІДА́ТИ, ОСІДА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. розсістися — Розсі́стися, розся́дуся, -дешся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розсістися — Розсідатися, -даюся, -єшся сов. в. розсістися, -сядуся, -дешся, гл. 1) Разсаживаться, разсѣсться. Гості розсідалися по лавках. Харьк. 2) Разсѣдаться, разсѣсться. Це вже ти розсілася, а робити й годі. Кобел. у. 3) Распадаться, распасться, лопнуть. Мнж.  Словник української мови Грінченка