Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розчленований

Розчлено́ваний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розчленований — розчлено́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розчленований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчленувати. || розчленовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчленований — РОЗЧЛЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розчленува́ти. Береги Дністра здебільшого скелясті і розчленовані ярами (з наук. літ.); Слань деякиз великих морських вовдоростей буває розчленована на ділянки, схожі на стебла й листки квіткових рослин (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. розчленований — РОЗЧЛЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчленува́ти. Береги Дністра здебільшого скелясті і розчленовані ярами (Геол. Укр., 1959, 252); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах