Великий тлумачний словник сучасної мови

розчленований

розчлено́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розчленувати.

|| розчленовано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розчленований — розчлено́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розчленований — РОЗЧЛЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розчленува́ти. Береги Дністра здебільшого скелясті і розчленовані ярами (з наук. літ.); Слань деякиз великих морських вовдоростей буває розчленована на ділянки, схожі на стебла й листки квіткових рослин (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. розчленований — Розчлено́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розчленований — РОЗЧЛЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчленува́ти. Береги Дністра здебільшого скелясті і розчленовані ярами (Геол. Укр., 1959, 252); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах