Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розшук

Ро́зшук, -ку, в -ку; -ки, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розшук — ро́зшук іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. розшук — див. ПОШУК.  Словник синонімів Караванського
  3. розшук — -у, ч. 1》 Дія за знач. розшукати, розшукувати. 2》 юр.Система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник, викраденого майна і т. ін. 3》 тільки одн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розшук — РО́ЗШУК, у, ч. 1. Дія за знач. розшука́ти, розшу́кувати. Тепер не було вже ніяких сумнівів у тому, що він заблудився .. Провадили розшуки далі (О. Донченко); Як закінчилась метушня з розшуками дівчат, почали хлопці через вогонь стрибати... (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. розшук — РО́ЗШУК, у, ч. 1. Дія за знач. розшука́ти, розшу́кувати. Тепер не було вже ніяких сумнівів у тому, що він заблудився.. Провадили розшуки далі (Донч.  Словник української мови в 11 томах