Значення в інших словниках
-
роз’їзний —
РОЗ’ЇЗНИ́Й, а́, е́. 1. Признач для поїздки, роз’їзду (у 1 знач.). Прокіп, гупаючи чобітьми, біжить у хату. За хвилю виносить звідти на плечах сідло і, засідлавши свою роз’їзну коняку, мчить у Троянівку (Тют., Вир, 1964, 20); // у знач. ім.
Словник української мови в 11 томах