Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

рубання

Руба́ння, -ння, -нню, в -нні

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. рубання — руба́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. рубання — -я, с. Дія за знач. рубати 1-4), 6), 7).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рубання — РУБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. руба́ти 1–4, 6, 7. Звалив їх [холопів] важкий сон після пекельної праці на рудниках та .. на млинах, на рубанні й корчуванні лісів (З. Тулуб); Женю і Діму поставили на рубання дерну (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. рубання — ВИРУ́БУВАННЯ (лісу, дерев), ВИ́РУБ, РУБА́ННЯ, ПО́РУБ, ВИ́РУБКА рідше, ПОРУ́БКА рідше. Вирубування лісів без усякого господарського розрахунку згубно позначилося на стані річок України (з журналу); Це був ліс старий,..  Словник синонімів української мови
  5. рубання — РУБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. руба́ти 1-4, 6, 7. Звалив їх [холопів] важкий сон після пекельної праці на рудниках та.. на млинах, на рубанні й корчуванні лісів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 590); Женю і Діму поставили на рубання дерну (Мур., Свіже повітря..  Словник української мови в 11 томах
  6. рубання — Руба́ння, -ня с. Рубаніе, рубка.  Словник української мови Грінченка