рубання
РУБА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. руба́ти 1–4, 6, 7.
Звалив їх [холопів] важкий сон після пекельної праці на рудниках та .. на млинах, на рубанні й корчуванні лісів (З. Тулуб);
Женю і Діму поставили на рубання дерну (І. Муратов);
Важку ручну працю – пневматичне рубання – майже цілком замінено газокисневим струганням (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)