рубанок

РУБА́НОК, нка, ч.

Теслярський інструмент для ручного стругання деревини.

На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок .. і багато іншого приладдя, потрібного для будування моделі аероплана (С. Васильченко);

В майстерні стояв гамір від дзижчання пилок, шелесту рубанків, стукоту молотків (І. Багмут);

Для столярних робіт годяться звичайні інструменти: рубанок, стамеска, долото, ножівка, молоток, а також саморобні пристосування (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. рубанок — руба́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. рубанок — -нка, ч. Теслярський інструмент для ручного стругання деревини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рубанок — Струг, див. гебель, струганок  Словник чужослів Павло Штепа
4. рубанок — Столярно-теслярський інструмент для стругання деревини вручну.  Універсальний словник-енциклопедія
5. рубанок — РУБА́НОК (теслярський інструмент для ручного стругання деревини), ГЕ́МБЕЛЬ розм., ГИ́БЕЛЬ діал.; ШЕРХЕ́БЕЛЬ (для первісного стругання деревини). Тимко стояв біля верстата й рубанком завзято стругав дошку (О.  Словник синонімів української мови
6. рубанок — Руба́нок, -нка; -ба́нки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. рубанок — РУБА́НОК, нка, ч. Теслярський інструмент для ручного стругання деревини. На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок.. і багато іншого приладдя, потрібного для будування моделі аероплана (Вас.  Словник української мови в 11 томах
8. рубанок — Рубанок, -нку м. Рубанокъ, стругъ. Уман. у.  Словник української мови Грінченка