рубанок
РУБА́НОК, нка, ч. Теслярський інструмент для ручного стругання деревини.
На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок.. і багато іншого приладдя, потрібного для будування моделі аероплана (Вас., II, 1959, 226);
В майстерні стояв гамір від дзижчання пилок, шелесту рубанків, стукоту молотків (Багмут, Щасл. день.., 1951, 137).
Словник української мови (СУМ-11)