рубцювати

Рубцюва́ти, -бцю́ю, -бцю́єш

Значення в інших словниках

1. рубцювати — рубцюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. рубцювати — див. шити  Словник синонімів Вусика
3. рубцювати — -юю, -юєш, недок., перех. 1》 Робити рубчастим. 2》 Лишати на чому-небудь слід у вигляді рубця (у 2 знач.). 3》 Зшивати краї шматків тканини, шкіри, утворюючи рубець (у 4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рубцювати — РУБЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що. 1. Робити рубчастим. 2. Лишати на чому-небудь слід у вигляді рубця (у 2 знач.). * Образно. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій ґрунт, а, заточуючись...  Словник української мови у 20 томах
5. рубцювати — РУБЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. 1. Робити рубчастим. 2. Лишати на чому-небудь слід у вигляді рубця (у 2 знач.). *Образно. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій грунт, а, заточуючись...  Словник української мови в 11 томах