рубчик —
-а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до рубець 1-4). 2》 Рельєфна смужка по тканині. В рубчик — із тканини з рельєфною смужкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рубчик —
РУ́БЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до рубе́ць 1–4. На ранок метелиця вщухла .. Білі замети з гострими рубчиками, ніби випрасувані, тяглися від хати аж до соломи (Є. Кравченко); Як придивитися вдень, можна помітити рубчик у баби на губі (О.
Словник української мови у 20 томах
рубчик —
до рубця́, зі сл. змо́кнути, промо́кнути і под. Дуже сильно, повністю. Якщо ж дощ захопив нас у степу, то, промоклі до рубця, ми в такий день маєм право гнати худобу додому раніше (О. Гончар). до ру́бчика.
Фразеологічний словник української мови
рубчик —
РУ́БЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до рубе́ць 1-4. На ранок метелиця вщухла.. Білі замети з гострими рубчиками, ніби випрасувані, тяглися від хати аж до соломи (Є. Кравч.
Словник української мови в 11 томах
рубчик —
Рубчик, -ка м. ум. отъ руб.
Словник української мови Грінченка