Значення в інших словниках
-
рудуватий —
рудува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
рудуватий —
-а, -е. Трохи рудий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рудуватий —
РУДУВА́ТИЙ, а, е. Трохи рудий. Коса в неї була буйна, хвиляста і не сива, а якась рудувата, вилиняла (С. Васильченко); Над глибокими канавами, в яких блищала під зеленою ряскою рудувата вода, хилились гіллясті, розкішні верби (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
рудуватий —
РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ (РЖА́ВИЙ), РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня — світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ (РУДЯ́ВИЙ) розм. (трохи рудий). І згадую Україну.
Словник синонімів української мови
-
рудуватий —
РУДУВА́ТИЙ, а, е. Трохи рудий. Коса в неї була буйна, хвиляста і не сива, а якась рудувата, вилиняла (Вас., II, 1959, 333); Над глибокими канавами, в яких блищала під зеленою ряскою рудувата вода, хилились гіллясті, розкішні верби (Збан.
Словник української мови в 11 томах
-
рудуватий —
Рудуватий, -а, -е Рыжеватый; коричневатый. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка