Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

румунський

Руму́нський, -ка, -ке

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. румунський — руму́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. румунський — -а, -е. Прикм. до румуни іРумунія. || Належний румунам. || Вигот. у Румунії. || Який складається з румунів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. румунський — РУМУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до руму́ни і Румунія. На румунському боці, ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (М. Коцюбинський); Він проговорив кілька слів .. румунською мовою й знов загубив пам'ять (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. румунський — РУМУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до руму́ни і Румунія. На румунському боці, ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (Коцюб., І, 1955, 137); Він проговорив кілька слів.. румунською мовою й знов загубив пам’ять (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах