румунський

руму́нський

-а, -е.

Прикм. до румуни іРумунія.

|| Належний румунам.

|| Вигот. у Румунії.

|| Який складається з румунів.

Значення в інших словниках

1. румунський — руму́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. румунський — РУМУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до руму́ни і Румунія. На румунському боці, ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (М. Коцюбинський); Він проговорив кілька слів .. румунською мовою й знов загубив пам'ять (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. румунський — Руму́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. румунський — РУМУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до руму́ни і Румунія. На румунському боці, ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (Коцюб., І, 1955, 137); Він проговорив кілька слів.. румунською мовою й знов загубив пам’ять (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах