румунський
руму́нський
-а, -е.
Прикм. до румуни іРумунія.
|| Належний румунам.
|| Вигот. у Румунії.
|| Який складається з румунів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- румунський — руму́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- румунський — РУМУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до руму́ни і Румунія. На румунському боці, ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (М. Коцюбинський); Він проговорив кілька слів .. румунською мовою й знов загубив пам'ять (Ю. Словник української мови у 20 томах
- румунський — Руму́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- румунський — РУМУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до руму́ни і Румунія. На румунському боці, ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (Коцюб., І, 1955, 137); Він проговорив кілька слів.. румунською мовою й знов загубив пам’ять (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах